.jpg)
Інститут проблем виховання НАПН України, м. Київ
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
У статті розглядаються основні підходи науковців до визначення
змісту понять «проект», «проектна діяльність»; обґрунтовується значення
проектної діяльності у формуванні самостійності, креативності,
комунікабельності та інших характеристик особистості учня;
визначаються завдання та фактори успішного впровадження проектної
діяльності.
Ключові слова: проект, проектування, діяльність, проектна
діяльність, творча проектна діяльність.
Постановка проблеми. В сучасному суспільстві найгострішою є проблема підготовки
підростаючого покоління до реальних умов життя. На сучасному етапі розвитку освіти
віддається перевага оновленню виховного процесу, який має бути соціальним і
особистісним одночасно. Тому особлива увага приділяється переосмисленню організації
та змісту навчально-виховного процесу сучасної школи на засадах інноваційних
технологій. Однією з ефективних умов досягнення мети сучасного виховання – розвитку
конкурентоздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та
самовдосконалення – є залучення учнів до проектної діяльності.
На відміну від традиційних заходів, які спрямовані на передачу школярам готового
соціального досвіду, проектна діяльність учнів дає змогу найбільш повно врахувати
здібності, потреби та наміри учнів. Проектна діяльність розглядається нами як чинник
розвитку в учнів творчого мислення, формування самостійності, креативності та
комунікабельності, як важлива умова становлення особистості у просторі існування.
Саме окреслені проблеми спонукали нас до всебічного вивчення питання змісту,
завдань та проблем впровадження і поширення проектної діяльності у навчальновиховному процесі в сучасній школі.
Аналіз досліджень і публікацій із зазначеної проблеми. Теоретичні засади
проектної діяльності розкриваються у дослідженнях В. Гузєєва, О. Коберника, Н. Матяш,
О. Пєхоти, Є. Полат, В. Радіонова, В. Слободченкова, С. Сисоєвої, І. Шендрик та ін.
Актуальні проблеми організації проектної діяльності стали предметом дисертаційних
досліджень останніх років: С. Ізбаш «Проектна діяльність як фактор соціальнопрофесійної адаптації студентів педагогічного університету», М. Пелагейченко
«Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до організації проектної діяльності
учнів основної школи», О. Зосименко «Організація проектної діяльності майбутніх
педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін» та інших.
Зміст і значення проектної діяльності розглянуто у публікаціях А. Вдовиченко,
А. Касперського, О. Коберника, В. Сидоренка, А. Терещука, Л. Хоменко та інших науковців.
Мета статті полягає у проведенні аналізу різних підходів до сутності поняття
«проектна діяльність» як важливої умови становлення особистості у просторі існування.
Виклад основного матеріалу статті. Метою сучасної освіти є становлення
особистості, як висококультурної, розвиненої та творчої, яка здатна до самоосвіти й
саморозвитку. Здобути відповідний досвід і уміння надає можливість проектна діяльність
у компетентнісно спрямованій освіті, яка є інструментом, що створює унікальні
передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультурних,
інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності особистості в осягненні нового. На
думку В. Слободчикова, проектування в освіті – це процес створення нових форм
ISSN 2075146X. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 13
спільності педагогів, учнів, педагогічної громадськості, нового змісту та технологій освіти,
нових способів і технік педагогічної діяльності та мислення. Предметом проектування є
створення умов (засобів, механізмів) етапу розвитку освіти в цілому, переходу її з одного
стану в інший [14].
Особистість виховується у процесі діяльності. Тому застосування методу проектів у
загальноосвітньому закладі має на меті стимулювання інтересу учнів до певних проблем і
розв’язання цих проблем через діяльність. Під впливом середовища та спеціально
організованих умов саме у діяльності формуються певні риси особистості, які
закріплюються у поведінці, вчинках та діях.
Визначення поняття «діяльність» у психолого-педагогічній літературі об’єднує
розуміння діяльності як свідомого процесу:
− діяльність – активна взаємодія людини з навколишньої дійсністю, у ході якої
людина є суб’єктом, цілеспрямовано впливаючи на об’єкт і задовольняючи таким
способом свої потреби [12 , с. 95];
− діяльність – спосіб буття людини у світі, здатність її вносити в дійсність зміни.
Основні компоненти діяльності: суб’єкт із його потребами; мета, відповідно до якої
перетворюється предмет в об’єкт, на який спрямовано діяльність; засіб реалізації мети [4].
Результатом діяльності є перетворення як у зовнішньому світі, так і у самій людині, її
знаннях, мотивах, здібностях. Реалізація певної діяльності у навчально-виховному процесі
може відбуватися у проектній діяльності.
Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що поняття «проект»
трактується досить широко:
− це сукупність концептуальної і формальної моделі, пакет документів, який подає
опис на предметній мові того, що і як повинно бути зроблено [3, с. 137].
− це план, задум реалізації майбутньої діяльності [18, с. 36].
− це комплекс взаємозалежних одномоментних заходів, спрямованих на досягнення
поставлених цілей при обмежених часових, бюджетних, кадрових та інших ресурсах [11].
Досить змістовний аналіз підходів до визначення змісту поняття «проект» подано у
дисертаційному дослідження С. Ізбаш [8]. Проект розглядається як сукупність певних дій,
документів, план, задум реалізації майбутньої діяльності.
Ми погоджуємося з думкою В. Ассаул щодо неможливості поділу проектів на наукові
та суто виховні. Будь-який проект ставить на меті виконання як навчальних, так і
виховних завдань [1].
З урахуванням означеного, найбільш доречною є класифікація проектів,
запропонована Е. Федорчук:
− продуктивний (створюючий) проект, пов’язаний з трудовою діяльністю
(конструкторською, створенням макета, доглядом за рослинами і тваринами);
− споживчий проект (підготовка екскурсій, надання послуг, організація дозвілля);
− дослідницький проект (біологічний, фізіологічний, технічний, розв’язання історичних
чи літературних проблем);
− навчальний проект (проект-вправа) для оволодіння певними навичками [15].
З огляду на мету нашого дослідження, актуальним є визначення проектування, подане
Дж. Джонсоном, який визначає його як «процес, який дає початок змінам у штучному
середовищі» [5, с. 326]. Поняття «проектування» в конкретній формі виражає прогностичну
функцію керування, коли йдеться про майбутню матеріальну або ідеальну реальність. Його
метою є реалізація одного з варіантів перетворення об’єктивної дійсності, пов’язаного з
прагненням додати бажаних властивостей і рис проектованому об’єкту.
Проектна діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність особистості,
спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату
в процесі цілепокладання, планування і здійснення проекту. Проектна діяльність
належить до унікальних способів людської практики, пов’язаної із передбаченням
майбутнього, створенням його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків
.png)
Коментарi