Листи, що регюлюють навчання дітей з особливими портебами:

• Лист МОН України від 30.08.2021 № 1/9-436 "Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 н. р."

На базі школи функціонує 1 клас з впровадженням інклюзивного навчання

(2 клас ), в якому навчаються 2 учнів з особливими освітніми потребами. Для супроводу школярів на уроках введено у штат 1 ставку асистента вчителя.

Вчитель працює з дітьми на основі загальноосвітніх навчальних програм, але за окремо розробленими індивідуальними планами. Крім того, виділено по 4 години на учня для проведення додаткових корекційно-розвиткових занянь.

Забезпечити інклюзивний освітній простір – одне з завдань розбудови якісної школи, визначених у рекомендаціях «Абетка для директора». Державна служба якості освіти підготувала роз’яснення для керівників закладів освіти про очікувані зміни в організації інклюзивного навчання.

1 січня 2022 року набирають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання:

• «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р.№765;
• «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р.№957.

Відтак посилюється акцент на співпраці між закладами освіти та інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ), щоб школи отримували більше підтримки й допомоги під час навчання дітей з особливими освітніми потребами. Утім, це не всі новації. У цій статті директори шкіл знайдуть відповіді на питання, що зміниться та як керівникам закладів освіти працювати за новим порядком організації інклюзивного навчання.

Якими ж є ключові зміни в організації інклюзивного навчання?

Рівні підтримки

Відтепер створення інклюзивних класів та розподіл освітньої субвенції здійснюватиметься за рівнями надання підтримки. Рівні підтримки характеризують, які потреби мають різні діти з ООП, наприклад: на першому рівні підтримки інклюзивний клас не потрібний, діти навчаються у звичайному класі, і додаткове фінансування не передбачається, а на четвертому і п’ятому рівнях за умовами забезпечення підтримки в інклюзивному класі навчається одна дитина, і на її освітні потреби виділяється найбільше фінансування.

Підтримка першого рівня надається у першу чергу учням, у яких виникають труднощі під час навчання. Завдання директора – організувати роботу педагогів та класних керівників, щоб якомога раніше виявити такі потреби у дітей. Комунікація з батьками, пояснення їм важливості на ранньому етапі скоригувати ситуацію допоможе у цьому. Для кожної дитини, що потребує підтримки в освітньому процесі, директор школи створює команду психолого-педагогічного супроводу. Ця команда має провести оцінку та визначити, чи дійсно є потреба у наданні дитині підтримки першого рівня. На основі цієї оцінки заклад ухвалює відповідне рішення.

Другий, третій та вищі рівні підтримки зазначають у висновку інклюзивно-ресурсного центру. Якщо ж у висновку рівень не вказаний, команда супроводу визначає його на основі інформації, зазначеної у висновку. До цього процесу необхідно залучити представників ІРЦ, які проводили комплексну оцінку. Адже експерти інклюзивно-ресурсного центру, які безпосередньо працювали з дитиною, можуть повідомити додаткову інформацію, важливу для ухвалення рішення про визначення рівня надання підтримки.

Запровадження рівнів підтримки змінює підхід до формування інклюзивних класів та фінансування освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами. Засновники закладів освіти забезпечують базові соціальні послуги школи та облаштування освітнього середовища, а кошти на корекційно-розвиткові заняття виділяються залежно від потреб кожної дитини.

Алгоритм дій директора школи для визначення рівнів підтримки у закладі:

Важливий чинник успішності інклюзивного навчання – розуміння педагогами глибинних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Тоді вони зможуть забезпечити їм такі умови навчання, за яких дитина почуватиметься комфортно, а її навчання буде більш ефективним.

Про це розповіла виконавча директорка Української асоціації поведінкових аналітиків, вчителька-логопединя й асистентка вчителя столичної школи №58Ольга Маліковапід час семінару “Підтримка учнів з ООП в інклюзивному навчанні: адаптації та модифікації” від ГО “Смарт освіта”.

Головне з першої частини семінару – про адаптації – читайте в статті “Нової української школи”.

У цій статті про:

• навіщо потрібні адаптації в навчанні і які є різновиди;
• пристосування середовища;
• психолого-педагогічні стратегії;
• адаптацію навчальних матеріалів та завдань;
• систему та критерії оцінювання;
• праймінг для стабілізації поведінки учнів з ООП.

ЩО ТАКЕ АДАПТАЦІЇ В НАВЧАННІ Й НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ

Адаптації та модифікації спрямовані, насамперед, на корекцію поведінкових особливостей дитини з ООП та надання їй якісних освітніх послуг (розуміння нею матеріалу, отримання освітніх навичок, стимулювання уваги та надання можливостей демонструвати свої знання), а також на соціальну адаптацію дитини в освітньому середовищі.

Головна відмінність цих двох понять у тому, щоадаптація не передбачає зміни змісту навчання. Тобто йдеться про корецію підходів до навчання дитини з ООП, тоді якмодифікація передбачає зміну навчальних планів і програмй, відповідно, очікуваного від них ефекту.

Проте, коли йдеться про навчання дитини з ООП, фахівці часто стикаються із ситуацією, коли ні адаптація, ні модифікація не спрацьовують. Так може відбуватися тоді, коли потреби дитини не визначені чітко, а дії кожного учасника освітнього процесу не описані та не узгоджені. Тобто коли підготовка до роботи з такою дитиною відбувається формально, “на папері”.

Адаптації для дитини з особливими освітніми потребами треба проводити паралельно в кількох напрямах:

• пристосування середовища;
• психолого-педагогічні стратегії;
• навчальні матеріали та завдання;
• система та критерії оцінювання.

ПРИСТОСУВАННЯ СЕРЕДОВИЩА

Діти з ООП мають різні причини незадовільного стану здоров’я, а отже, потребують різних підходів до прилаштування середовища. І якщо це не спеціальна школа, то навряд чи можна очікувати, що для дитини із порушенням, наприклад, опорно-рухового апарату буде негайно зведено ліфт чи ескалатор для піднімання на вищі поверхи. Проте облаштування входу пандусами або розташування навчальних кабінетів на першому поверсі, так само як і доступність та пристосування для місць загального вжитку, – це те, що школа може вирішити самостійно.

Освітній простір у класі так само можна підлаштувати під потреби окремої дитини. Наприклад:

• розміщення в класі, відповідно до потреб: поруч з учителем або, навпаки, на останніх партах з асистентом; біля вікна або стіни;
• можна прикрити вікно поруч за допомогою жалюзі або, навпаки, відкривати його задля більшої освітленості робочого місця дитини;
• для дітей із гіперактивністю та синдромом дефіциту уваги дуже важливі кінетичні та рухові нюанси, тож можна оснастити меблі додатковими гумками чи підставками для ніг, балансовими півкулями, килимками тощо;
• варто розглянути доступність меблів та робочого місця дитини. Сьогодні є безліч можливостей зробити спеціальну парту чи оснастити її будь-яким приладдям. А можна зробити удосконалення і своїми руками. Для дітей з ООП дуже корисно тимчасово встановлювати спеціальний екран: поверхня парти з трьох боків огороджується індивідуальною кабінкою, наприклад, з картону, і дитина може працювати захищено від впливу довкілля та зовнішніх подразників. Екран можна знімати та встановлювати для виконання певних завдань.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АДАПТАЦІЇ

Основне завдання фахівців у цьому напрямі – організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, у якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, а також забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

Розклад

Дітям з особливими освітніми потребами надзвичайно важливо мати чіткий покроковий “план дій”: коли вони знають і розуміють, що за чим буде виконуватися, це дає їм змогу почуватися впевненіше. До того ж дослідження свідчать, що орієнтовно 70% інформації людина сприймає візуально. Тожу зоровому полі дитини треба розмістити:список правил та вимог навчального закладу, розклад та план уроків, покрокові інструкції.

Важливо такожзаздалегідь попереджати дитину з ООП про зміну розкладу чи незаплановані активностіта мінімізувати періоди очікування виконання наступних завдань. Змушена бездіяльність і нерозуміння подальших дій можуть призводити до додаткового збудження і, відповідно, погіршення поведінки.

Зміна формату завдань

Таким дітям також варторозділяти завдання на кілька, меншої тривалості та складності. Це не означає спрощення завдань або змінення навчальної програми, а лише те, щоби надавати більше часу, покрокові інструкції, частіші повторення. Можливо також застосовувати нестандартні підходи – комп’ютерні технології, моделювання ситуацій, картки-інструкції й картки з наочним матеріалом тощо.

Перерви

Діти з ООП потребують і частіших перерв у навчанні. Тому для них рекомендуєтьсярозробити систему додаткових перерв у 2–5 хвилин, наприклад, кожні чверть годинипід час звичайного уроку.

Вчитель або асистент вчителя, які працюють із дитиною, можуть робити їх на свій розсуд, стежачи за годинником. Або ж надати дитині можливість сповіщати про свою втому самостійно, але так, щоби не заважати вчитися решті класу. У цьому можуть допомогти спеціальні картки – якщо дитина піднімає таку картку, їй можуть надати перерву.

Перерв може бути не більше трьох за урок, щоби дитина вчилася не зловживати своїм особливим становищем. До того ж упродовж уроку можуть виникати моменти, коли така перерва небажана. Подібну ситуацію можна вирішити за допомогою спеціальної “стоп-картки” від учителя, щоби дитина розуміла, що як тільки буде закінчене завдання, над яким зараз працює клас, вона отримає бажаний відпочинок.

З дитиною має бути чіткообговорені та оформлені у візуальну інструкцію правила поведінки впродовж таких невеликих перерв, з огляду на її індивідуальні потреби. Адже комусь достатньо перевести увагу на улюблену іграшку, а комусь потрібно пройтися коридором.

Головне завдання такої додаткової перерви – дати учню можливість релаксації та перезавантаження для подальшого сприйняття інформації на уроці. Натомість жодні з цих дій не мають заважати навчанню класу.

АДАПТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ЗАВДАНЬ

Як уже говорилося, особливе значення для дітей з ООП мають різноманітні візуальні матеріали – розклади уроків, правила поведінки, нагадування і схеми роботи на уроці тощо. Усі ці матеріали повинні бути в зоровій доступності для такого учня.

Таблички й дозволи на додаткові перерви, покрокові інструкції виконання завдань та поділ на завдань на кілька частин також стануть у пригоді для адаптації дитини до роботи в класі та її комунікації з іншими учнями.

Поради:

• Усі матеріали мають міститине лише текстову частину, але і яскраві картинки, фотографії, схеми.
• Коли відомо про уподобання та зацікавлення дитини з ООП, варто використовувати образи, характеристики та предмети з цього списку. Наприклад,дитина цікавиться птахами або звірятками – отже, у візуальних матеріалах треба використовувати саме ці ілюстрації. Якщо серед уподобань – мультфільми чи комп’ютерна гра, то акцент робиться на героях та їхніх характеристиках тощо.
• Використовувати діалоги та сюжети улюблених мультфільмів для пояснення теми уроку– також ефективно. Як і виконання завдань за допомогою комп’ютера (наприклад, якщо дитині складно писати ручкою, але вона вміє й хоче висловлювати свою думку письмово).
• Вартонадавати інформацію в такій формі, яка пускає в дію органи чуття, що найбільш розвинені в цієї дитини(наприклад, дозволяти користуватися аудіокнигами замість друкованих, якщо сприйняття аудіотексту більш ефективне, ніж читання).
• Також можнанадавати такій дитині змогу обирати методику виконання завдання(методику, але не зміст самого завдання!): писати ручкою чи олівцем, відповідати на запитання усно чи письмово, читати чи слухати тощо.

СИСТЕМА ЗАОХОЧЕННЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Підходи до оцінювання та заохочення дітей з ООП так само різняться від подібного для інших учнів. Дитина має бачити не лише кінцевий результат, але і свої проміжні досягнення. А також розуміти, які її дії призводять до досягнення відповідної мети.

Задля цього так само під індивідуальні потреби дитини розробляютьнаочні таблиці та графіки досягнень і заповнюються разом із дитиною: зірочки, смайлики, наліпки, картинки – усе це можна і треба використовувати тоді, коли є, за що хвалити дитину з ООП. Це може бути не лише досягнення в навчанні, але і приклади “правильної” поведінки, дотримання правил, виконання завдання чи його частини вчасно.

За кожне правильне та вчасне виконання завдання дитину варто заохочувати приємними дрібницями – додатковою перервою, переглядом улюбленої книги чи картинок, можливістю потримати в руках іграшку, дозволом встати чи пройтись, відвідати ресурсну кімнату, пострибати на батуті тощо.

Головне завдання такої додаткової перерви – дати учню можливість релаксації та перезавантаження для подальшого сприйняття інформації на уроці. Натомість жодні з цих дій не мають заважати навчанню класу.

ПРАЙМІНГ ЯК ОСНОВА СТАБІЛІЗАЦІЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ З ООП

Праймінг – це метод підготовки дитини з ООП до певної діяльності, яку вона має завершити.За цією методикою дитину заздалегідь готують до певної ситуації:показують схожі матеріали, які будуть використовуватися під час виконання завдання, пояснюють послідовність майбутніх подій і правил, які будуть діяти, знайомлять із людьми, які будуть у цьому задіяні. Проте така підготовка не передбачає навчання чи проходження досвіду заздалегідь.

Приклади праймінгу:

Підготовка дитини до початку навчального року в новій школі. Тоді батьки чи опікуни можуть напередодні привести дитину в школу, пройтися класами та коридорами, познайомитися з вчителями та асистентом, посидіти за партою.

Так само, якщо дитина переймається через контрольну роботу, можна заздалегідь показати їй друковані матеріали, подібні до тих, що будуть на контрольній, заповнені тести, малюнки – тобто приклади роботи, яка очікуватиметься від учня наприкінці такого завдання.

Отже, адаптація дитини з ООП – складний, але креативний і цікавий процес. Будь-яке рішення може стати визначальним на цьому шляху. Варто пам’ятати, що варіативність і гнучкість – основа успішності цієї справи. Тож не бійтесь експериментувати, але пам’ятайте: для того, аби ваш експеримент був вдалим, перш ніж вдатися до адаптації середовища, потрібно зрозуміти й визначити індивідуальні потреби дитини з ООП.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Лист МОН від 26.06.2019 № 1/9-409 щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2020/2021 н.р.

ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг"

Інклюзивна освіта – перспектива нова.

Хоч різні можливості – рівні права!
Кожна дитина – це цілий світ,
Освіта, повага і рівність для всіх!

Як організувати дистанційне навчання для дітей з ООП.

Принципи і особливості дистанційного навчання

Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:

• Принцип інтерактивності.Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.
• Принцип диференціації.Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.
• Принцип індивідуального підходу.Обов’язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.
• Принцип пластичності.Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі – це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.

Особливості дистанційного навчання:

• Перехід із прямої моделі навчання на тренерську.Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.
• Синхронне й асинхронне навчання.Синхронне навчання – коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне – коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
• Наочний матеріал– це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.
• Сталість навчання.Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.

Окремі чи спільні уроки

Інклюзивне навчання – це навчання для всіх дітей, про це потрібно пам’ятати. А також про те, що онлайн-уроки забезпечують дітям з ООП контакти і спілкування з іншими дітьми. Тобто онлайн-уроки є тою соціалізацією, яка була закладена в інклюзивне навчання.

У дистанційному навчанні батьки мають стати нашими партнерами. Тобто перша робота має відбутися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми з ООП. Адже інколи батьки стають каналом комунікації між учителем і учнем з ООП.

Здебільшого заняття проводять разом в одному інформаційному просторі, тому що кожній людині потрібна людина.

Як визначити навантаження

Починати дистанційне навчання потрібно з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:

• Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця.Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
• Рівень тривожності та емоційних спалахів.Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?
• Який емоційний стан за тиждень переважає:чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?
• Чи бере участь у дистанційному навчанні
• Поведінка дитини.
• Улюблена діяльність удома.

Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання.

Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.

Приблизне навантаження для дітей з ООП:

1–2 класи– 1–2 онлайн-уроки на день;

3–4 класи– 2–3 онлайн-уроки на день;

5–9 класи– 4–5 уроків на день;

+відеозаняття та домашні завдання з батьками.

Рекомендації вчителю

• Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до спільної діяльності.
• Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини.
• Створити презентацію для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу.
• Підібрати онлайн-інструменти для закріплення навчального матеріалу.
• Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.
• Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або алгоритм.
• Домашні завдання.
• Пам’ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання: «Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?».
• Пам’ятайте, що вчитель – це наставник не тільки для учня, у період карантину вчитель є наставником для всієї сім’ї.

КОГО МИ ВВАЖАЄМО ОСОБАМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб і можливостей.

ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Інклюзивне навчання усуває бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими освітніми потребами.

Вища залученість батьків до процесу навчання.

Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість соціалізації, розвитку своїх інтересів і талантів і подальшої інтеграції в суспільство, вступу до професійних і вищих закладів освіти.

Діти з особливими освітніми потребами мають змогу налагодити дружні стосунки з однолітками в школі та поза її межами та моделюють належні способи взаємодії з колективом.

В інклюзивних класах створено атмосферу спокійного прийняття відмінностей інших людей.

Кожна людина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей.

Інклюзивне навчання («inclusion» – включення) - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

З метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, надання їм психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводу,відповідно до рішення сесії районної ради (рішення сесії від 17.11.2017 року № 283-21-VII «Про створення комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Богуславської районної ради Київської області»)з 03.01.2018 року на базі Богуславського НВО розпочала роботу Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Богуславської районної ради Київської області.

Діяльність центру спрямована на раннє виявлення діток з особливими потребами і надання їм своєчасної консультативно-психологічної, психолого-педагогічної допомоги.

КОНТАКТИ:

Директор- Шелудько Людмила Анатоліївна

ел. адреса:IRCboguslav@ukr.net

Відповідно до наказу відділу освіти Богуславської РДА від 20 серпня 2020 №68 "Про організацію індивідуального та інклюзивного навчання" для 1 учнів Ісайківської гімназії у 2021/2022 н.р. організовано індивідуальне навчання.